Щороку, у четверту суботу листопада, в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років, внаслідок якого Україна втратила мільйони людських життів.
Голодомор 1932 – 1933 років був штучно влаштований та свідомо спрямований на знищення українського народу.
Не природні чинники були причиною трагедії українського селянства. Врожай 1932 року міг би забезпечити хлібом населення України.
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Це була помста влади за відмову прийняти колгоспну систему.
Наближення катастрофи відчувалося вже в середині 1932 року.
Лихо вирувало Україною. Подвірні обшуки супроводжувалися конфіскацією не лише зерна, а й картоплі, буряків, сала, м’яса та інших продовольчих запасів на зиму. Селяни були позбавлені всього їстівного. Цим партійно-державний апарат цілком свідомо прирікав їх на смерть.
Пік Голодомору припав на весну 1933 р., коли в Україні від голоду вмирало 17 людей щохвилини, тисяча – щогодини, майже 25 тисяч щодня. Вмирали люди на родючих чорноземах, на безмежних полях і широких ланах, всіяних житом та пшеницею.
Влада на території власної республіки стосовно власного народу діяла так, як дозволяли собі діяти загарбники в окупованій країні.
Багато десятиліть тема Голодомору перебувала під суворою забороною. Сталінський режим створив систему приховування правди про вбивство голодом мільйонів українців у 1932 – 1933 роках.
Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.
У 2022 – 2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації, в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через 90 років після вчинення сталінського геноциду на теренах України, РФ вчиняє новий геноцид – війною Дев’ять місяців вона знищує українську націю, українську ідентичність, культуру, мову. Окупанти вбивають і депортують українців, руйнують міста та села, спалюють українські книжки.
Злочини проти людства мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
Щорічно, згадуючи мільйони українців, убитих радянською владою під час геноциду, проводиться Всеукраїнська акція «Запали свічку». Вогник у вікні кожної домівки – вияв нашої скорботи за загиблими та віри в перемогу України.
А свічка догорає на вікні
і в пам’яті карбує ту хвилину.
Ті чорні дні, голодні та сумні,
як розпинали рідну Україну!
Голодомор 1932-33 рр. в Україні завжди залишиться в пам’яті українців як одна з найстрашніших та найтрагічніших сторінок в історії України. Саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби.
Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо.
Слава Україні!
Викладач історії Тетяна ГОРСЬКА