Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917 – 1921 років.
1918 рік. Українська Народна Республіка проголосила незалежність.
Більшовицька армія Муравйова розгорнула наступ на Київ. Уряд УНР звернувся до Європи по військову допомогу. Єдності не було ні у владі, ні у народі. Солдати столичного гарнізону відмовилися захищати місто…
На захист України стала національно свідома молодь – курсанти військової школи та добровольці студентського куреня. 29 січня 1918 року 500 добровольців вступили в бій з 6000 червоноармійців біля залізничної станції Крути. Понад п’ять годин вони стримували наступ, завдаючи ворогу значних втрат.
Надвечір атаки червоногвардійців посилилися. Українським бійцям бракувало набоїв. Вони організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. У сутінках одна студентська чота (27 юнаків) втратила орієнтир і повернулася до станції, яка на той час уже була зайнята більшовиками.
Юнаки потрапили в полон. Їх катували, а потім стратили. Згодом тіла героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Більшовики зуміли продовжити свій наступ на Київ лише через чотири дні. Для проголошеної незалежної Української Народної Республіки це були визначальні чотири дні, які дозволили державі отримати міжнародне визнання та військову допомогу.
Бій під Крутами став боєм за майбутнє України, символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Слава Україні!
Викладач історії Тетяна ГОРСЬКА
