Категорія: Новини

Щороку, у четверту суботу листопада, в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років, внаслідок якого Україна втратила мільйони людських життів.

Голодомор 1932 – 1933 років був штучно влаштований та свідомо спрямований на знищення українського народу.

Не природні чинники були причиною трагедії українського селянства. Врожай 1932 року міг би забезпечити хлібом населення України.

Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Це була помста влади за відмову прийняти колгоспну систему.

Наближення катастрофи відчувалося вже в середині 1932 року.

Лихо вирувало Україною. Подвірні обшуки супроводжувалися конфіскацією не лише зерна, а й картоплі, буряків, сала, м’яса та інших продовольчих запасів на зиму. Селяни були позбавлені всього їстівного. Цим партійно-державний апарат цілком свідомо прирікав їх на смерть.

Пік Голодомору припав на весну 1933 р., коли в Україні від голоду вмирало 17 людей щохвилини, тисяча – щогодини, майже 25 тисяч щодня. Вмирали люди на родючих чорноземах, на безмежних полях і широких ланах, всіяних житом та пшеницею.

Влада на території власної республіки стосовно власного народу діяла так, як дозволяли собі діяти загарбники в окупованій країні.

Багато десятиліть тема Голодомору перебувала під суворою забороною. Сталінський режим створив систему приховування правди про вбивство голодом мільйонів українців у 1932 – 1933 роках.

Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.

У 2022 – 2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації, в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через 90 років після вчинення сталінського геноциду на теренах України, РФ вчиняє новий геноцид – війною Дев’ять місяців вона знищує українську націю, українську ідентичність, культуру, мову. Окупанти вбивають і депортують українців, руйнують міста та села, спалюють українські книжки.

Злочини проти людства мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Щорічно, згадуючи мільйони українців, убитих радянською владою під час геноциду, проводиться Всеукраїнська акція «Запали свічку». Вогник у вікні кожної домівки – вияв нашої скорботи за загиблими та віри в перемогу України.

А свічка догорає на вікні

і в пам’яті карбує ту хвилину.

Ті чорні дні, голодні та сумні,

як розпинали рідну Україну!

Голодомор 1932-33 рр. в Україні завжди залишиться в пам’яті українців як одна з найстрашніших та найтрагічніших сторінок в історії України. Саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби.

Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо.

Слава Україні!

Викладач історії Тетяна ГОРСЬКА

Сьогодні, 21 листопада, відзначають знакове для українців державне свято – День Гідності та Свободи.

Дату 21 листопада обрано не випадково. День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші акції протесту української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Через таке рішення влади українці вийшли на Євромайдан, який з часом призвів до революції та повалення проросійського режиму в нашій країні. Громадяни відстояли права людини і демократичні свободи.

Революція відбулася не лише в політичному житті країни, вона відбулася у нас самих, у нашій свідомості. Майдан став символом свободи та одним з ключових моментів українського державотворення. Він увійшов в історію України як взірець жертовності, патріотизму та героїзму.

Події 2013 – 2014 рр. і трагедія початку неоголошеної війни Росії проти України, окупація «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України призвели до докорінних змін.

Революція Гідності засвідчила, що українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися.

Багато подій вже стали історією, інші ще тривають…

Бережімо пам’ять про подвиги наших Героїв, шануймо їх незламну силу волі, мужність та відвагу!

Цього року Україна відзначає День Гідності та Свободи в умовах неоголошеної війни.Україна, як і у 2004 та 2013 роках, знову відстоїть свою свою Свободу та Гідність, але цього разу вже назавжди.

Ціна нашої свободи – висока, пам’ятаймо про це!

Слава Україні!

Викладач історії Тетяна ГОРСЬКА

28 жовтня ми з радістю й болем відзначаємо славетний день в історії нашої держави – 78 річницю вигнання нацистських окупантів з України.

Це свято зі сльозами на очах, свято радості й смутку, тріумфу і втрат, свято пам’яті! Минуло вже багато років, але і донині не вщухає біль людських втрат у тій жахливій війні. Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших поколінь.

Українською землею двічі прокотився руйнівний воєнний вал, не оминувши жодного, навіть найменшого населеного пункту. Трагедія Другої світової війни не оминула жодної української родини.

У ході Другої світової війни саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму.

Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА).

Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій, в лавах руху Опору інших країн, арміях союзників.

Так, перемога була одна на всіх. І ніхто не стояв за ціною.

Вигнання нацистських окупантів з України відбулося силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 – жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій.

Завершилося визволення нашої країни від німецької окупації повним витісненням угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України – Закарпаття.

27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.

Вигнання нацистів з України відбулося завдяки спільним зусиллям партизан, підпільників, учасників національно-визвольного руху, цивільних громадян. Перемога була здобута завдяки героїчній праці тилу, який зміг забезпечити війська боєприпасами, військовою технікою, продовольством, медикаментами, одягом.

За мир українці сплатили надзвичайно високу і страшну ціну. Загальні втрати України у цій війні оцінюються у 8 – 10 мільйонів людських життів.

У кровопролитній битві з фашизмом Україна втратила кожного шостого свого жителя. 2,5 млн. чоловік вивезли на роботи до Німеччини. Більше ніж 250 українських селищ були спалені окупантами дотла, 10 млн. людей залишилися без житла. Цілком зруйновані промисловість, сільське господарство, транспорт.

Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося новими випробуваннями – комуністичним терором, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців та новою війною…

Україна пам’ятає та ніколи не забуде тих, хто боровся з ворогом на фронті й у тилу, хто поклав своє життя на вівтар перемоги.

Доземний уклін Вам, ветерани Другої світової війни! Ви є прикладом для тих, хто захищає рідну землю сьогодні! Мирного та світлого неба нашій рідній Україні!

Слава Україні!

Викладач історії Тетяна

День захисників і захисниць України – державне свято України, що відзначається щорічно14 жовтня водночас зі святами Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва.

Враховуючи історичні традиції вшанування українського війська, святкувати День захисника України на офіційному рівні почали з 2014 року.

Свято запровадили на тлі збройної агресії Росії на Донбасі та анексії нею Криму.

В цей день Україна вшановує як сучасних оборонців, які відстоюють територіальну цілісність України у війні з російським агресором, так і згадує героїв різних епох нашої історії – славну Запорізьку Січ, захисників нашої держави часів Першої та Другої світових воєн, воїнів УПА, Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО.

День захисника України традиційно є чоловічим святом. Саме у сильних та надійних руках чоловіків – спокій близьких та рідних домівок. Вони опора України.

Але XXI століття вносить свої корективи. Сьогодні багато представниць жіноцтва не тільки пов’язують своє майбутнє з військовою службою, а й захищають нашу землю зі зброєю в руках разом з чоловіками.

Загалом у Збройних силах України служать понад 50 тисяч жінок.

14 липня 2021 року Верховна рада перейменувала свято на «День захисників і захисниць України».

14 жовтня в Україні відзначається також одне з найбільших шанованих свят – Покрова Пресвятої Богородиці. В народі його ще називають Третя Пречиста. Цього дня ми з вдячністю і вірою приймаємо заступництво і клопотання за нас перед Богом Пресвятої Діви Марії, згадуємо історичні події далекої Візантійської епохи, з якої походить коріння національного українського свята.

З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва. З давніх-давен Богородиця вважалася покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Українські козаки зображували образ Божої Матері на своїх хоругвах та лише після молитви до Богородиці вирушали у похід. Ікона Марії з омофором була в кожному козацькому курені, а головна січова церква завжди була Покровською. На Покрову молилися за воїнів, які перебувають у походах і обирали козацьких отаманів.

У XX столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія. Саме тому днем офіційного створення УПА було обрано 14 жовтня – Свято Покрови. Відділи УПА провели сотні боїв на просторах України з метою відновлення української державності.

На жаль, сьогодні найкращі сини й доньки української нації знову зі зброєю в руках захищають суверенітет та територіальну цілісність своєї держави. 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України. Завдяки спротиву української армії та сил самооборони російська армія зазнає значних втрат у живій силі та техніці.

Незламні, мужні та відважні! Такі асоціації викликають українці у всьому світі. Попри російську агресію та масові ракетні удари громадяни нашої країни не падають духом, долучаються до волонтерського руху. Нерідко ціною власного життя допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію та ліки. Боротьба за перемогу стала всенародним рухом!

За сім місяців війни Україна стала символом незламності та боротьби за свободу для усього цивілізованого світу.

Вітаємо Вас, дорогі наші захисники і захисниці, зі святами! Бажаємо козацького здоров’я, добробуту, родинного затишку, звитяг та невичерпної енергії. Нехай Матір Божа пошле Україні мир та злагоду!

Слава Україні!

Викладач історії Тетяна ГОРСЬКА