Категорія: Новини

Так уже влаштовано в житті: хороший час завжди пролітає швидко. Ось так само швидко і пролетів час навчання в ДПТНЗ “Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу” для учнів 47 групи, що здобували професію «кухар; офіціант».Здавалося б, ще недавно, вони переступили поріг навчального закладу, не знаючи, що на них тут чекає. А далі було учнівське життя, повне приємних і не дуже вражень, емоційних переживань, непередбачуваних моментів, падінь та перемог.А сьогодні, 11 січня 2022року, у їхньому житті знаменна подія – випускний!Дорогі випускники! Ми намагалися вас навчити бути щирими, самостійними, відповідальними, чуйними. Навчити дружити, відстоювати свою думку, любити науку, дбайливо ставитися до знань, тобто давали основу того, без чого неможливо стати справжньою Людиною з великої літери!Побажаємо вам не розгубити все це, а примножувати, виховувати в собі кращі якості. Бажаємо, щоб ваші мрії здійснилися. Удачі вам, везіння, нових досягнень, щастя та успіхів у подальшому житті!

Сьогодні, 4 січня, Біла Церква відзначає 78-му річницю визволення міста від нацистів.

Українською землею двічі прокотився руйнівний воєнний вал, не обминувши жодного, навіть найменшого населеного пункту. Оборонні та наступальні бої, які точилися на її території, стали важливою складовою небаченої битви на просторах від Баренцева до Чорного моря.

Так, перемога була одна на всіх, хто вступив у двобій з нацистською навалою.

Особливого значення нацисти надавали захопленню нашого міста. На Білу Церкву вела наступ 6 німецька армія під командуванням генерала фон Рунштедта. Вже 10 липня 1941 р. німці намагались прорватися в місто з боку Сквири, але були відбиті батареєю лейтенанта Кравченка, яка входила до складу 445-го артилерійського полку.

16 липня гусениці ворожих танків уже скреготіли бруківкою нашого міста. 902 дні «господарювали» фашисти в Білій Церкві.

Під час окупації фашисти розстріляли близько 10 тисяч громадян міста та району, понад 15 тисяч військовополонених, знищили 90 дітей із дитячого будинку «Малятко», тисячі молодих людей вивезли на каторжні роботи до Німеччини. На жаль, більше половини остарбайтерів не повернулися з неволі.

Кількість населення Білої Церкви скоротилася із 47 до 25 тисяч осіб. Близько 40% усіх будівель міста було спалено і зруйновано нацистами. 25 промислових підприємств було виведено з ладу, знищено всі мости, підірвано водонапірну башту, пограбовано міський театр, кінотеатри, бібліотеки, краєзнавчий музей, спустошено дендропарк «Олександрія».

Ці та інші збитки оцінювалися мільйонами карбованців.

4 січня 1944 року Біла Церква була визволена від нацистів. Звільнення міста мало важливе значення для розвитку наступу на південь і в цілому для визволення всієї території України.

Бої за визволення почалися 1 січня 1944 року. Наприкінці грудня 1943 року 78-ий і 350-й полки 74 стрілецької Київської дивізії та підрозділи Першої Чехословацької бригади переправилися через річку Рось поблизу села Чмирівка і вийшли на шосе Біла Церква – Умань. Фашисти, опинившись в оточенні, чинили опір нашим військам. «Висота 208,4 м» кілька разів переходила з рук в руки.

Під час звільнення Білої Церкви полягло 1118 радянських воїнів та 89 воїнів чехословацької бригади.

Вічна пам’ять і шана визволителям Білої Церкви!

Викладач історії Тетяна ГОРСЬКА

29 вересня – День пам’яті трагедії Бабиного Яру.

Сьогодні весь світ вшановує пам’ять жертв масових репресій нацистів у Бабиному Яру.

Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль. Наша пам’ять. Це одна з найстрашнiших трагедiй в iсторiї людства – трагедія усiєї України, всiх її народiв. Це пам’ять на тлі історії.

Микола Олександрович Бердяєв писав: «У світі завжди були дві раси… Є ті, хто розпинає, і ті, кого розпинають, гнобителі і пригноблені, хто ненавидить і кого ненавидять, які заподіюють страждання і страждають, гонителі та гнані».

Події, які відбулися в урочищі Бабин Яр у Києві рівно 80 років тому, суттєво змінили уявлення про межу людської жорстокості, зневаги, ненависті і, водночас, стали маніфестом співчуття і людяності.

У 1941-1943 рр. урочище стало місцем масових страт і поховань, величезною братською могилою, де тільки згідно з офіційними даними загинуло 100 тисяч осіб: євреїв, росіян, українців, угорців, чехів, циган, військовополонених, підпільників, партизанів, комуністів, українських націоналістів, а також розумово відсталих і хворих людей. Фашисти вбивали дітей, людей похилого віку, вагітних жінок. Багато людей були поховані живцем…

Великий Боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар.
Втіши плачі і зойки в тьмі глибокій,
Серця розбиті ласкою вгорни.
Даруй святому праху вічний спокій,
Благословенні, непробудні сни!

Масові страти продовжувалися аж до звільнення Києва від окупантів.

1941-1943 років у Бабиному Яру було розстріляно 100 матросів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, 621 член ОУН. Серед них і відома українська поетеса Олена Теліга разом з чоловіком. Вона так і не дожила до своїх 35 років… У спадок нам залишилися вірші цієї нескореної українки.

Трагедія Бабиного Яру – це не тільки фізичне знищення людей, а й спроба стерти пам’ять про них. Залишаючи Київ, нацисти намагалися приховати сліди своїх злочинів. Навіть вони розуміли, що за вчинене звірство їх чекає неминуча кара.

Пам’ять про трагедію намагалася знищити і радянська влада. Жертв злочинів нацистів називали «радянськими громадянами», «мирним населенням», уникаючи розмов про те, що переважна більшість розстріляних в Бабиному Яру були євреями. Євреїв вбивали лише тому, що політична ідеологія нацистської держави визнала їх расово ворожими та «засудила» до вбивства. Більше ніде, навіть у сумнозвісних фабриках смерті, не вбивали стільки людей за такий короткий проміжок часу. Тому Бабин Яр в усьому світі є одним із символів Голокосту.

Загальне число жертв у Бабиному Яру різниться. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі спеціальна державна комісія для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва дала оцінку – приблизно 100 тисяч загиблих.

Пройдуть роки, але ніколи не забудуться криваві злочини нацистського «нового порядку»: страхіття гітлерівських концтаборів, масових розстрілів, душогубок, убивств.

Голокост завжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших сторінок історії. Це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству та берегти мир.

Викладач історії Тетяна ГОРСЬКА

З метою пропаганди здорового способу життя, стимулювання учнів до самостійних занять фізкультурою та спортом, відповідно до плану роботи училища було проведено”День здоров’я”.Це завжди свято, яке об’єднує здобувачів освіти. Приємно проведений час на свіжому повітрі, веселі змагання та естафети, стрибки у довжину та перетягування канату – все це сприяло тому, що результати наших студентів були дуже гарними.Всі переможці були нагороджені дипломами та солодкими подарунками.

• 

Конкурс професійної майстерності серед здобувачів освіти з професії «Муляр» – кар`єрний ріст

Професія муляра – є однією з найважливіших професій у будівництві. Вона цінується й шанується в усіх країнах світу, бо її представники створюють найнеобхідніше для людини – нові житлові масиви, промислові комплекси, багато інших будівель, реставрують, ремонтують старі будинки тощо. Успішно навчають  будівельній справі у  ДПТНЗ «Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу». Багато фахівців, які стали справжніми професіоналами, здобули освіту в нашому училищі.

21 вересня 2021 року у ДПТНЗ «Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу» відбувся підготовчий етап конкурсу фахової майстерності серед здобувачів освіти з професії «Муляр» в номінації «Кладка арки». Мета конкурсу – підвищити рівень професійної підготовки та майстерності здобувачів освіти, розвивати вміння та  навички мурування арки із цегли.

Участь у конкурсі професійної майстерності брали участь кращі учні ІІ та ІІІ курсів будівельного напряму. За умовами конкурсу необхідно було виконати такі завдання:

• Підготувати робоче місце;
• Встановити шаблон;
• Змурувати арку;
• Зробити демонтаж шаблону;
• Перевірити якість виконаної роботи;
• Виконати демонтаж арки та  прибрати робоче місце.

До складу журі входили:

1. Мельніченко І.І.- заступник директора з НВР
2. Ямковий Р.А. – старший майстер
3. Вініченко Н.А. – майстер виробничого навчання
4. Кучерявий М.І. –майстер виробничого навчання

 5.Неділя Л.Н. – голова методкомісії будівельного напряму.

За рішенням компетентного журі переможцем конкурсу фахової майстерності  став учень 32  групи Царук Валерій, ІІ місце посів учень 22 групи  Солодуха Володимир, а ІІІ місце розділили Соколівський Руслан (22 група) та Вишнівський Владислав (32 група).

ВІТАЄМО переможців! Бажаємо нових звершень та перемоги у ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності.